Шановні батьки!
Інтернет-сервіс мультимедійних дидактичних вправ
1.Зайти на сервіс за посиланням.
2. Зареєструватися ( логін, пароль нижче)
3. Вибрати "Мій клас"
4. Вибрати папку 4-Б
5. Виконати вправи ( можна на планшеті, телефоні)
60 важливих фраз, які повинна почути кожна дитина
Іноді ми просто не знаємо, як висловити дитині свою любов, що сказати, крім «чудово» і «молодець». А говорити про це дуже важливо. Батьківські слова, як чарівні талісмани, залишаться з дитиною на довгі роки і будуть захищати, надихати і підтримувати все життя.
Подаємо список найважливіших, на думку дитячих психологів, фраз, які допоможуть виразити безмежну любов до вашої дитини.
Любов і гордість
Я тебе люблю.
Я пишаюся тобою.
Я такий радий, що ти в мене є.
Мені так подобається бути твоєю мамою / твоїм татом.
Ти дуже важливий для мене.
Я вірю в тебе.
Без тебе наша сім'я була б зовсім іншою.
Ти — моя найбільша цінність.
Ти робиш мене щасливим.
Коли я бачу, що ти щасливий, я щасливий теж.
Бути твоєю мамою / твоїм татом — моя улюблена робота.
Бачити, як ти ростеш, — найкраще в моєму житті.
Я ніколи не перестану тебе любити.
Ти все що мені потрібно.
Ти наповнив моє серце любов'ю.
Я пишаюся тобою.
Я такий радий, що ти в мене є.
Мені так подобається бути твоєю мамою / твоїм татом.
Ти дуже важливий для мене.
Я вірю в тебе.
Без тебе наша сім'я була б зовсім іншою.
Ти — моя найбільша цінність.
Ти робиш мене щасливим.
Коли я бачу, що ти щасливий, я щасливий теж.
Бути твоєю мамою / твоїм татом — моя улюблена робота.
Бачити, як ти ростеш, — найкраще в моєму житті.
Я ніколи не перестану тебе любити.
Ти все що мені потрібно.
Ти наповнив моє серце любов'ю.
Схвалення
Я приймаю тебе таким, який ти є.
Тобі не потрібно бути ідеальним, ти і без того хороший.
Я тебе розумію.
Я тебе прощаю.
Мені подобається дивитися на світ твоїми очима.
Спасибі тобі за те, що ти саме такий.
Тобі не потрібно бути ідеальним, ти і без того хороший.
Я тебе розумію.
Я тебе прощаю.
Мені подобається дивитися на світ твоїми очима.
Спасибі тобі за те, що ти саме такий.
Підтримка
Ти цього вартий.
Не бійся бути собою.
Всі роблять помилки.
Так, і я теж.
Ти можеш завтра спробувати ще раз.
Ніхто не досконалий.
Ти не можеш подобатися всім без винятку, і це абсолютно нормально.
Не бійся бути собою.
Всі роблять помилки.
Так, і я теж.
Ти можеш завтра спробувати ще раз.
Ніхто не досконалий.
Ти не можеш подобатися всім без винятку, і це абсолютно нормально.
Важливість думки дитини
Я тебе слухаю.
Мені важливо твоя думка.
Ти можеш сказати «ні».
Ти можеш сказати «так».
Ти тоді був зовсім правий.
Давай зробимо по-твоєму.
Я тебе розумію.
Так, я з тобою погоджуюсь.
Мені важливо твоя думка.
Ти можеш сказати «ні».
Ти можеш сказати «так».
Ти тоді був зовсім правий.
Давай зробимо по-твоєму.
Я тебе розумію.
Так, я з тобою погоджуюсь.
Довіра
Я тобі вірю.
Я тобі довіряю.
Я поважаю твій вибір і підтримую тебе.
Я тобі довіряю.
Я поважаю твій вибір і підтримую тебе.
Оцінка зусиль
Я знаю, що ти старався з усіх сил.
Ти мені так добре допомагаєш!
Я дуже ціную твою допомогу.
Ти мені так добре допомагаєш!
Я дуже ціную твою допомогу.
Визнання достоїнств
Ти такий винахідливий / артистичний.
У тебе завжди чудові ідеї.
Бути цікавим — це дуже добре.
Ти так цікаво розповідаєш!
Твоя картина / розповідь / пісня просто чудова.
Я тобою захоплююсь.
Це чудове питання!
Твоїм друзям з тобою пощастило.
З тобою я щодня вчуся новому.
Ти робиш мене краще.
Ти хороший хлопчик / дівчинка.
Ти відмінно виглядаєш сьогодні.
Ти вчинив дуже хоробро.
Ти в цьому розбираєшся краще мене!
Відмінно сказано!
Ти гарний і зовні, і зсередини.
У тебе завжди чудові ідеї.
Бути цікавим — це дуже добре.
Ти так цікаво розповідаєш!
Твоя картина / розповідь / пісня просто чудова.
Я тобою захоплююсь.
Це чудове питання!
Твоїм друзям з тобою пощастило.
З тобою я щодня вчуся новому.
Ти робиш мене краще.
Ти хороший хлопчик / дівчинка.
Ти відмінно виглядаєш сьогодні.
Ти вчинив дуже хоробро.
Ти в цьому розбираєшся краще мене!
Відмінно сказано!
Ти гарний і зовні, і зсередини.
Вам добре разом
З тобою завжди весело!
Так чудово, що у нас з тобою весь день попереду.
Розповідай швидше, не терпиться все почути!
Пам'ятка батькам від молодшої школи міста БельмонтТак чудово, що у нас з тобою весь день попереду.
Розповідай швидше, не терпиться все почути!
(місто в окрузі Сан-Матео штату Каліфорнія, США)
- Не балуй мене, адже я знаю, що ти не зобов'язаний виконувати кожне моє бажання.
- Не бійся бути зі мною прямолінійним.
- Не давай мені формувати погані звички: відучуватися буде ще важче.
- Не примушуй мене відчувати себе так, ніби моя думка не має значення: я від цього ще гірше буду себе вести, так і знай.
- Не поправляй мене в присутності інших людей: я краще сприйму інформацію, якщо ти зробиш зауваження віч-на-віч.
- Не примушуй мене відчувати себе так, ніби мої помилки - це страшні злочини.
- Не захищай мене весь час від наслідків моїх вчинків: я повинен навчитися розуміти, що у дії буває протидія.
- Не звертай уваги на мої дрібні причіпки: іноді мені просто хочеться спілкування.
- Не переймайся дуже сильно, коли я говорю, що ненавиджу тебе: я не ненавиджу тебе, а бунтую проти твоєї влади.
- Не повторюй все по сто раз, інакше я буду робити вигляд, ніби я глухий.
- Не давай необачних обіцянок: я засмучусь, якщо ти їх не виконаєш.
- Не забувай, що я поки що не завжди можу вдумливо пояснити те, що відчуваю.
- Не вимагай від мене правди, якщо сердишся, інакше я можу обдурити тебе від страху.
- Не будь непостійним: мене це сильно псує.
- Не залишай мої запитання без відповідей, або я піду шукати відповіді в іншому місці.
- Не говори, що мої страхи не важливі. Вони страшенно важливі, зовсім малі і мені стає ще страшніше, коли ти цього не розумієш.
- Не прикидайся досконалим і не вчиняй помилок. Я страшенно засмучусь, коли з'ясую, що це не так.
- Не думай, що вибачитися переді мною - нижче твоєї гідності. Якщо ти вибачишся, коли не правий, то навчиш мене того ж.
- Не забувай, що я швидко росту. Тобі доведеться перебудовуватися дуже часто.
- А ще я обожнюю експериментувати. Без цього я не розвиваюся, так що будь добрий, роби на це знижку.
- І останнє: пам'ятай, що я не можу вирости щасливою людиною, якщо мене не будуть сильно-сильно любити вдома, але це ти і так знаєш!
Як спілкуватися з дитиною
- Спілкування на рівних. Рівень очей.
- Попросити дитину вас чому-небудь навчити.
- Запитувати в дітей поради.
- Цікавитися планами дитини та їх враховувати.
- Запитувати в дитини її річ і стукатися до неї в кімнату.
- Просити допомоги в чому-небудь. Після цього не критикувати.
- Давати посильні доручення-з відомим успіхом.
- Схвалення взагалі (у цілому).
- Підтримка у важкій ситуації (навести приклад із власного життя знайти три позитивних моменти — оптимістичний погляд на життя).
- Не сюсюкати з дитиною. Розмовляти як з дорослим.
- Зустрічати як кращого друга і проводжати.
- Якщо ви не праві, просіть вибачення.
- Дозволяйте дитині виражати свої почуття і діліться своїми.
- Дозволяйте робити дітям помилки і зустрічатися з їхніми наслідками (негативний досвід — це теж досвід).
- 100 %-ва увага мінімум 15 хвилин щодня.
- Концентруйте увагу не на помилці, а на тому, як вийти зі складної ситуації.
- Тілесний контакт 2—3 рази на день мінімум.
Як почути свою дитину
(що батьки не повинні робити)
- Накази, команди, що заперечують почуття. (Дитина плаче, розбила коліно, дорослі: «Припини плакати!» — образа в дитини гарантована.)
- Попередження, застереження, погрози. («Якщо ти ще раз упадеш у цю калюжу...».)
- Моралі, проповіді («Учитися — це твій обов'язок» і т. д. Такі моралі викликають нудьгу, а потім і агресію).
- Поради і готові рішення («Я б на твоєму місці...»). Такі поради дратують дитину.
- Докази, нотації та висновки («У твоєму віці треба б знати...»). Нотації приводять до бажання боротьби і помсти.
- Критика, догани, обвинувачення («Усе через тебе...») приводять до уникання невдачі, низької самооцінки.
- Оціночна похвала (не хвалити, а говорити: «Я вважаю тебе...», «Мені подобається...»).
- Обзивання і висміювання (навіть жартівливі).
- Здогади та інтерпретація.
- Випитування та розслідування.
- Співчуття на словах, чутки.
- Віджартування, відхід від розмови.
Що треба пам'ятати батькам дитини, яка зростає
- Дитина формується під впливом того оточення, в якому зростає.
- Дитина, що зростає в оточенні критики, навчається засуджувати.
- Дитина, що зростає в оточенні ворожості, стане агресивною.
- Дитина, що зростає в страху, буде всього боятися.
- Дитина, що зростає в оточенні жалості, навчиться співчувати самій собі.
- Дитина, що зростає в оточенні глузувань, стане сором'язливою і боязкою.
- Дитина, що зростає в атмосфері заздрості, заздритиме.
- Дитина, що зростає в оточенні заохочення, навчиться бути впевненою у собі.
- Дитина, що зростає в атмосфері терпимості, навчиться бути терплячою.
- Дитина, що зростає в атмосфері любові, навчиться любити.
- Дитина, що зростає в оточенні схвалення, навчиться подобатися самій собі.
- Дитина, що зростає в атмосфері визнання, навчиться бути цілеспрямованою.
- Дитина, що зростає в атмосфері великодушності, буде щедрою.
- Дитина, що зростає в оточенні чесності та справедливості, навчиться бути правдивою і справедливою.
Поради для батьків дітей, які відчувають страхи
- Якщо дитина відчуває страхи:
- Приймайте дитину такою, яка вона є, даючи їй можливість змінитися;
- Розвивайте в дитині позитивні емоції, частіше даруйте їй свій час і увагу;
- З розумінням ставтеся до переживань і страхів дитини; не висміюйте
- Їх і не намагайтеся рішучими методами викорінити цей страх;
- Заздалегідь програвайте з дитиною ситуацію, що викликає страх.
Поради для батьків дітей, схильних до брехні
Якщо дитина бреше, додержуйтеся таких правил:
- Частіше хваліть дитину, заохочуйте її за гарні вчинки;
- Якщо ви впевнені, що дитина бреше, постарайтеся викликати її на відвертість, з'ясувати причину неправди;
- Знайшовши можливу причину неправди, постарайтеся делікатно усунути її так, щоб розв'язати цю проблему;
- Не карайте дитину, якщо вона сама зізнається в неправді, дасть оцінку власному вчинку.
Поради батькам
Як навчити красиво писати.
Приємно, коли дитина сама намагається писати красиво, і це в нього виходить. Але іноді доводиться попрацювати, щоб виробити гарний почерк. І тут потрібні зусилля не тільки дитини, а й батьків.
Інструкція
Інструкція
Квапливість - ворог хорошого почерку. Деякі діти намагаються якомога швидше виконати письмові завдання, поспішаючи повернутися до ігор. Тому потрібно налаштувати дитину на те, що завдання повинне бути не просто виконано, а й виконано правильно і акуратно.
Основні три моменти:
1) Дитина повинна сидіти прямо, в правильній позі.
2) Дитина повинна правильно тримати ручку.
3) Дитина повинна навчитися координувати рухи пальців і всієї руки.
Часто дітям незручно писати, тому що стіл дуже високий. Тому стіл (парту) і стілець потрібно вибирати відповідно зростанню дитини. Оптимальна відстань між грудьми і столом близько 2 см. Ноги потрібно тримати разом, спина повинна бути пряма.
Також важливо, щоб ручка була зафіксована. Вона повинна лежати на середньому
пальці, ближче до його кінчика. Вказівний і великий палець повинні притримувати її з іншого боку. Зовнішнє ребро долоні, мізинець і зап'ястя служать для опори руки під час письма. У такому положенні рука не буде напружуватися і дитина не буде втомлюватися.
Також для відпочинку руки рекомендується робити вправи.
Краще відразу виробити в дитини правильну позу при письмі і навчити зручно тримати ручку. Закріпилися неправильні навички - небезпечні вороги гарного почерку.
І, звичайно, важливим фактором при виробленні красивого почерку є постійна практика.Тренуватися в написанні текстів можна в спеціальних прописах. Для дошкільнят навички правильного поводження з ручкою закладаються при малюванні. Дитину навчають правильному захопленню олівців і кисті, а потім вже малюк переносить цю звичку на поводження з ручкою.
Раніше для вироблення гарного почерку використовували пір'яні ручки. Зараз можна також використовувати ручку з тонким стержнем. Головне, щоб у ручки в залежності від натиску змінювалася товщина лінії. Це допоможе дитині виробити каліграфічний почерк.
Проте найважливіше умова - бажання дитини. Для цього можна створити елемент змагання. І, незважаючи на те, що для отримання хороших результатів необхіднавимогливість з боку батьків, обов'язково потрібно хвалити дитину за його успіхи. Тоді він сам захоче красиво писати і швидше цього навчиться.
ПОРАДИ
Як навчити дитину читати швидко?
Для того, щоб навчити читати побіжно, використовують різні методики. Розглянемо кілька. Слід пам'ятати, що для навчання швидкому читанню необхідно освоїти весь алфавіт, уміти читати по складах.
На першому етапі дорослий читає перше речення, пропонує дитині за ним повторити. Далі читають 3-4 пропозиції, дитина повторює. У процесі читання необхідно коригувати інтонацію, розстановку логічних пауз, виправляти помилки в словах.
Далі береться текст, в якому деякі слова замінено картинками. Дитина читає пропозиції, підставляючи слова по картинці. Коли з такого роду текстами малюк легко справляється, пропонують тексти з пропущеними словами без картинок. Пропущені слова повинні бути такими, щоб вони легко впізнавалися за змістом. Дитина має інтуїтивно підставити відсутнє слово.
Особливу увагу слід приділяти читанню слів з прийменниками. Слова з прийменниками повинні читатися разом. Для тренування можна підбирати друковані тексти, в яких прибирати прийменники. Дитина вчиться підставляти їх за змістом, виробляється швидке читання.
Для того, щоб навчити читати побіжно, використовують різні методики. Розглянемо кілька. Слід пам'ятати, що для навчання швидкому читанню необхідно освоїти весь алфавіт, уміти читати по складах.
На першому етапі дорослий читає перше речення, пропонує дитині за ним повторити. Далі читають 3-4 пропозиції, дитина повторює. У процесі читання необхідно коригувати інтонацію, розстановку логічних пауз, виправляти помилки в словах.
Далі береться текст, в якому деякі слова замінено картинками. Дитина читає пропозиції, підставляючи слова по картинці. Коли з такого роду текстами малюк легко справляється, пропонують тексти з пропущеними словами без картинок. Пропущені слова повинні бути такими, щоб вони легко впізнавалися за змістом. Дитина має інтуїтивно підставити відсутнє слово.
Особливу увагу слід приділяти читанню слів з прийменниками. Слова з прийменниками повинні читатися разом. Для тренування можна підбирати друковані тексти, в яких прибирати прийменники. Дитина вчиться підставляти їх за змістом, виробляється швидке читання.
Як перетворити читання у захоплення?
· частіше ходіть до бібліотеки;
· передплатіть хороший дитячий журнал;
· більше читайте дитині;
· подавайте власний приклад: нехай дитина частіше бачить, як ви самі читаєте книжку, газету чи журнал;
· даруйте книжки;
· відведіть дитині полицю чи шухляду для найулюбленіших видань;
· беріть книжку в подорож. Від цього вона стане ще цікавішою;
· не уникайте всіх «чому?», «що?», «коли?»...
Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи
Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є добре ставлення батьків до дітей, розуміння їхнього внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини. Але не дивлячись на це, можна дати деякі рекомендації з полегшення процесу адаптації дітей до школи:- повірте в унікальність та неповторність власної дитини, в те що Ваша дитина – єдина у своєму роді, несхожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих.Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети.- надайте право їй прожити життя самій.- дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є.Спирайтесь на сильні сторони дитини.- не соромтесь демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.- не бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає.- в якості виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.- намагайтесь, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність.Встановіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише самі основні на Ваш погляд) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь встановлених заборон і дозволів.- не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтесь впливати на дитину проханнями – це самий ефективний спосіб давати їй інструкції. У випадку непокори, батькам необхідно переконатись, що прохання відповідає віку і можливостям дитини.Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що достатньо ефективно, якщо дитина звикла реагувати на ввічливі прохання батьків. І лише тоді, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання. Немає потреби нагадувати, що покарання повинно відповідати вчинку, дитина має розуміти за що її покарали.
Батьки самі вибирають міру покарання, але важливо зазначити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками каральна міра.
Пам'ятайте:
* Покарання – це моральний замах на здоров'я: фізичне і психічне.
* Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.
* Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.
* Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилось. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!
* Хоч би що там трапилось, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
* Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.
* Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчите краще розуміти один одного.
* Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень.Допоможіть дитині навчитись вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.
Прийнята в деяких родинах система залякування дітей, безумовно, заслуговує осудження, бо стає джерелом виникнення особливого способу самозбереження – неправдивості та нещирості. Тяжкі переживання особливо негативно впливають на формування таланту, особистості дитини, легко призводять до психостенічних реакцій, імпульсивних дій та афектів. Існує термін "шкільна фобія", тобто острах у деяких дітей перед відвідуванням школи. Насправді часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розлучатися з батьками.Якщо дитина дуже хвороблива, то, як правило, вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків. Іноді зустрічаються батьки, котрі самі побоюються школи і побіжно навіюють це побоювання своїм дітям, або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру і тим самим створюють у неї "навчальну фобію".Як результат – у дітей виникають, невпевненість у своїх силах, сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка сподіватися на допомогу в найпростішій ситуації.Дуже важливо піклуватись про те, щоб створити дитині ситуацію з гарантованим успіхом. Можливо, це буде вимагати від батьків деякої зміни вимог до дитини, але справа того варта.Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.Лікарі-педіатри сьогодні відмічають різке зростання у дітей таких захворювань, які раніше були властиві тільки дорослим, що постійно знаходяться у стресових ситуаціях.Для сучасної дитини стресовою ситуацією стає все те, що є буденним життям для дорослого, який не може або не бажає створювати спеціального режиму для ще незміцнілого організму. Сучасна література і практичний досвід психологів вказує на велику кількість випадків, коли погіршення і психічного, і фізичного здоров'я дитини пов'язано тільки з тим, що дорослі водять дитину з собою по місцях масового скупчення людей.Деякі батьки не помічають різниці між собою і дитиною (забуваючи про те, що дитина – це не маленька копія дорослої людини, а маленька людина, яка живе і розвивається у своєму світі і вимірі, за власними законами), придушуючи її зливою інформації, непосильними для неї емоційними навантаженнями, характерними для їх спілкування. Все це не минає безслідно, і в дітей з’являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень.Якщо в родині негаразди і дитина постійно знаходиться в сфері спілкування батьків, тобто активно залучається як активний співучасник у їх сварках і з’ясуваннях, то, можливо, ніхто не здивується, коли у дитини з'являться невротичні симптоми та інші порушення психічного і фізичного розвитку, які будуть блокувати розвиток у дитини її таланту. Коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. І якщо дитина не готова до цієї зміни, то школа для неї перетворюється на пекло і дитина поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до навчального закладу.
Батьківський авторитет у вихованні дітей
Суттєву роль у виховній роботі батьків відіграє батьківський авторитет, який, за висловом А.С. Макаренка, містить "все батьківське і материнське життя — роботу, думку, звички, почуття й прагнення"1. Авторитет (лат. auctoritas — влада, вплив) — це загальновизнаний вплив, що його справляє на переконання і поведінку людей певна особа, соціальна група чи інститут завдяки їхнім особливостям і заслугам.
А.С. Макаренко приділяв значну увагу місцю і ролі батьківського авторитету в сімейному вихованні дітей. Адже діти ще не мають достатнього соціального досвіду, відбувається активний процес його успадкування, і вияви авторитету батька і матері можуть позитивно чи негативно впливати на збагачення дітей їхнім соціальним досвідом. Виділяють два види авторитету: істинний (справжній) і фальшивий. Істинний авторитет відбиває такі особливості поведінки батьків:
• авторитет любові до дітей, здатність творити духовне тепло, радість. "Праця любові, — писав В.О. Сухомлинський, — це і є свідоме прагнення до того, щоб у дітях утвердити самого себе, продовжити у них своє духовне багатство. Якщо ви по-справжньому любите своїх дітей, якщо віддані і вірні їм, ваша любов до дружини з роками не лише не слабшає, але стає більш глибокою і єдиною. Любов — ніжне, тендітне, вередливе дитя мужності. Продовжувати себе у своїх дітях — це значить бути мужнім у любові?"
• авторитет знання передбачає обізнаність батьків з особливостями фізичного і соціально-психічного розвитку дитини, її повсякденними успіхами та труднощами у навчанні, знання інтересів та вподобань, кола друзів, товаришів;
• авторитет допомоги має виявлятися не у виконанні за дитину її обов'язків у сфері праці, навчання, а в методичній пораді: як доцільніше виконати те чи інше завдання, у створенні сприятливих ситуацій для подолання труднощів. Адже лише у самостійній наполегливій діяльності відбувається активний розвиток особистості. Виконання за дитину її обов'язків ослаблює, збіднює особистість;
• авторитет вимогливості передбачає достатній і об'єктивний контроль матері та батька за ретельним виконанням дочкою чи сином своїх обов'язків, доручень у всіх сферах діяльності. Якщо це робиться систематично, у дитини поступово формуються звички відповідальності за виконання обов'язків і доручень;
• авторитет правди ґрунтується на загальнолюдській моральній нормі — "не бреши". Лише правда у взаєминах батька з матір'ю, з дітьми, іншими членами сім'ї найвище цінується дітьми. Брехні приховати не можна. Рано чи пізно брехня став очевидною, приносить дитині страждання та розчарування у тих, хто сказав неправду;
• авторитет поваги ґрунтується на гуманістичній сутності виховання. Маленька дитина — це не лише біологічна істота, а Людина, Особистість. Вона перебуває в стані активного розвитку, вступає у взаємини з іншими людьми (старшими, молодшими), припускається помилок, у неї ще мало соціального досвіду, знань. Але дитину потрібно поважати як найбільшу цінність: вона — Людина.
Поряд з виявами справжнього авторитету у поведінці батьків нерідко зустрічаються вияви, за словами А.С. Макаренка, так званого фальшивого авторитету: авторитет фальшивої, удаваної любові, авторитет відстані між батьком чи матір'ю і дитиною, авторитет чванства, авторитет педантизму, авторитет резонерства, авторитет безмірної доброти і вседозволеності, авторитет фальшивої дружби, взаємин "на коротку ногу", авторитет підкупу, авторитет подавлення, деспотичної реакції на будь-які відхилення дитини від норми поведінки.
Батьки, які прагнуть оволодіти педагогічною культурою, мають постійно аналізувати свої дії, критично ставитись до виявів фальшивого авторитету і витісняти їх із власної поведінки.
Кілька розумних думок....
Найкращий спосіб зробити дітей хорошими - це зробити їх щасливими.
О.Уальд
Сім'я - це те первинне середовище, де дитина повинна вчитися робити добро.
(В. Сухомлинський)
Підтримуйте дитяче прагнення бути хорошим, бережіть його як найтонший порух людської душі, не зловживайте своєю владою, не перетворюйте мудрість батьківської влади на деспотичне самодурство.
(В. Сухомлинський)
Відповідальність матері велика, обов'язки її священні.
(Д. Писарєв)
Діти усього уважніше слухають тоді,коли говорять не з ними.
Елеонора Рузвельт
Жодна дитина не може зганьбити батьків так, як батько - дитину.
Януш Корчак
Занадто слухняні сини ніколи не досягають багато чого.
Абрахам Брилл
Будь правдивий навіть до дитини: виконуй обіцянку, інакше привчиш її до неправди.
Лев ТОЛСТОЙ
Виховати не значить тільки вигодувати і винянчити, але і дати напрямок серцю і розумові.
Віссаріон БЄЛІНСЬКИЙ
Усі батьки хочуть, щоб їхні діти здійснили те, що не вдалося їм самим.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ
Ми занадто сильно любимо своїх дітей і занадто мало - своїх батьків.
Альфред Конар
Учи своїх дітей мовчати. Говорити вони навчаться самі.
Бенджамін Франклін
Якщо твої плани розраховані на рік – сій жито, якщо на десятиліття – саджай дерево, якщо на віки – виховуй дітей.
З дітьми багато клопоту, та без них – і світ немилий.
Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина.
Як не навчить батько – не навчить і дядько.
Ледача дитина, котрої батько не вчив.
Коли дитину не научиш в пелюшках, не научиш в подушках.
Син мій, а розум у нього свій.
Діти рідко перебріхують наші слова. Вони дивно точно повторюють усе те, чого нам не слід було казати.
Коли маля в будинку, у матері від нього болить шия; а коли він на вулиці в неї болить серце.